СИНІВ, НОВА, ВЕ
Синів, нова, ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Харьков. г.
Синів, нова, ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 121.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СИНІВСТВО, ВА, →← СИН, НА,